Кафедра‎ > ‎

Наукова робота


Основні наукові здобутки кафедри

Досліджені патогенетичні механізми виникнення остеопенічного синдрому у дітей з патологією органів дихання (бронхіальна астма, рецидивуючий, хронічний бронхіти); його зв’язок із структурою супутньої патології, складом медикаментозної терапії, відстежений зв’язок порушень процесів остеогенезу із активністю метаболічних процесів в сполучній тканині, апробовані схеми та відстежена ефективність корекції остеопенічного синдрому.

Встановлений вплив пренатальної сенсибілізації новонародженого на розвиток харчової алергії, атопічного дерматиту в наступному  у дитини, доведена роль інгаляційних алергенів у реалізації системної атопії у дітей з високим ризиком; розроблені та запропоновані заходи вторинної профілактики атопічного дерматиту.

Ефективний контроль за перебігом бронхіальної астми (БА) досягається проведенням базисної протизапальної терапії у поєднанні із тривалою бронходилятаційною, у випадку персистуючого перебігу, із обов’язковим урахуванням супутньої патології, налагодження співпраці з пацієнтом, систематичності реабілітаційних заходів. Для оцінки повного контролю над БА в педіатричній практиці інформативним, ефективним і достовірним є метод пікфлоуметрії, який дозволяє як в амбулаторних умовах так і в стаціонарних умовах контролювати значення об’єму форсованого видиху за першу секунду.      Вперше було вивчено структуру етіологічних (вірусних, бактеріальних, хламідій) чинників пневмоній у дітей раннього віку, що послужило вдосконаленню існуючих лікувальних підходів, підвищило ефективність терапії та адекватність реабілітаційних заходів. Підвищена ефективність лікування та реабілітації дітей раннього віку, що перенесли  пневмонію, шляхом використання рослинних імуномодуляторів. 

 

 Розроблений діагностичний алгоритм порушень зовнішньосекреторної функції підшлункової залози на донозологічному етапі та встановлена висока ефективність застосованих модифікованих схем лікування. Досліджено та патогенетично обґрунтовано корекцію порушень зовнішньо секреторної функції підшлункової залози, що виникають ще на донозологічному етапі, у дітей з патологією органів травлення.  Диференціація двох згаданих патологій стало запорукою модифікації патогенетичної терапії, розробки профілактичних заходів щодо попередження формування панкреатичної недостатності на тлі хронічних захворювань травної системи.

        Доповнені наукові дані про те, що у дітей раннього віку із залізодефіцитною анемією має місце комбінований диселементоз, що підтверджується зниженим вмістом в сироватці крові цинку у 82,1 % хворих, міді – у 82,1 %, магнію – у 74,6 % у поєднанні із істотно зниженою екскрецією міді (р˂0,05), магнію (р˂0,001) із сечею.

         Уточнені наукові дані про те, що на тлі залізодефіцитної анемії наявний диселементоз супроводжується порушенням обміну окремих металовмісних сполук, зокрема церулоплазміну і каталази, синтез яких в умовах анемічної гіпоксії істотно зростає та засвідчує активацію факторів антиоксидантного захисту.

          Доповнені наукові дані про характер імунної відповіді у пацієнтів із залізодефіцитною анемією, яка полягає у пригніченні стану клітинної ланки імунітету, що підтверджується істотно зниженим рівнем CD3+, CD4+, CD8+, CD22+, у поєднанні із дефіцитом сироваткового Ig G.

          Доповнені наукові дані про те, що застосування комбінованого мікроелементного препарату у поєднанні із феротерапією призводить до усунення проявів диселементозу та нормалізації показників клітинного та гуморального імунітету, що проявляється підвищенням рівня рівнем CD3+, CD4+, CD8+, CD22+, фізіологічним вмістом сироваткових Ig А, М, G.

         Розроблені рекомендації про розширений обсяг лабораторних обстежень дітей раннього віку із ЗДА, який передбачає визначення вмісту окремих мікро- та макроелементів (мідь,цинк, магній) в біологічних рідинах, що є імунонутрієнтами та визначають активність процесів кровотворення. Діагностований диселементоз у дітей на тлі анемії обґрунтовує доцільність визначення функціонального стану системного імунітету, критичні періоди становлення якого припадають на ранній вік.

Запропоновано новий спосіб лікування хворих із залізодефіцитною анемією шляхом застосування в терапевтичному комплексі феротерапії додатково до комплексного мікроелементного препарату

Апробовані нові схеми удосконаленого обсягу параклінічних обстежень, лікувальних та реабілітаційних заходів при поширеній соматичній патології у дітей.

Обгрунтована необхідність індивідуального диференційованого підходу до вибору схеми лікування з урахуванням етіопатогенетичних чинників, особливостей перебігу захворювання, фонових станів у дітей із поширеною соматичною патологією.

Встановлено патогенетичне значення порушень клітинної та гуморальної ланок імунітету, змін в системі оксиду азоту у дітей з гострою ревматичною лихоманкою та хронічною ревматичною хворобою серця. Показано ефективність використання препаратів магнію в комплексному лікуванні хронічної ревматичної хвороби серця у дітей, зокрема, їх нормалізуючий вплив на синтез оксиду азоту ендотелієм, що дасть змогу попередити прогресування хвороби та тяжкі ускладнення.

Сфера наукових інтересів колективу кафедри

Вивчення патогенетичних основ поєднаної патології гастродуоденальної та гепатобіліарної систем. Вивчено патогенез, диференційну діагностику і лікування синдрому мальабсорбції.

Патогенетичні механізми формування бронхолегеневих, алергічних захворювань (бронхіальної астми, атопічного дерматиту) у дітей, розробка нових методів лікування та профілактики.

Вторинний остеопороз: патогенетичні механізми формування та прогресування, клініко-інструментальні та біохімічні маркери ранньої діагностики, профілактики і лікування. Вперше досліджені показники  норми денситометричного обстеження для дітей. Отримані результати стали підґрунтям для розробки нових схем лікування остеопатій у дітей.  Досліджено стан остеогенезу в дітей різних вікових груп на тлі гастродуоденальної, бронхолегеневої патології і захворювань нирок та атопічної патології.

Вперше був відстежений взаємозв’язок між станом зовнішньосекреторної функції підшлункової залози та активністю маркерів запалення у пацієнтів із хронічною патологією гастродуоденальної та гепатобіліарної зони; на підставі чого запропонований диференційно-діагностичний алгоритм, який вдосконалив верифікацію, підвищив своєчасність постановки діагнозу панкреатиту і панкреатопатії.

Досліджено роль цитомегаловірусу, герпесвірусу та вірусу Епштейна-Барр у клінічному перебігу, показники цитокінового статусу, інші досліджувані показники у дітей з різними формами колагенозів.